Енурез

Енурез – це поширений синдром мимовільного сечовипускання, пов’язаний з порушеннями неврологічного характеру або патологіями сечостатевої системи. Як правило, спостерігається у дітей молодшого віку під час сну, але зустрічаються випадки і денного енурезу у людей незалежно від статті і віку.

У процентному співвідношенні від синдрому страждають: діти – 94,5%, юнаки – 4,5%, дорослі 1% від загальної кількості хворих. Нетримання сечі у дітей до 4х років не є порушенням фізіології, тому лікар може поставити цей діагноз тільки у людей, які досягли віку 4 і більше років. Патологія проявляється з фізіологічних причин або через порушення роботи психіки, тому дуже важливо своєчасно і правильно встановити точну причину симптоматики.

ЕНУРЕЗ – ПРИЧИНИ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ

Сьогодні відома велика кількість факторів, здатних стати каталізатором появи нетримання у дітей і дорослих. До найпоширеніших з них відносять: порушення секреції АДГ, урологічні захворювання, інфекції сечовивідних шляхів, порушення сну, спадковість, затримка розвитку ЦЦ сечовипускання.

Крім основних чинників, розвиток енурезу може спровокувати: прийом ряду медичних препаратів, різкий переляк, стресове нетримання сечі, психічна травма, новоутворення в області сечостатевої системи, порушення роботи нервових закінчень, звуження сечовипускального каналу, розсіяний склероз, неправильно підібраний раціон харчування і т.д.

НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК

Енурез у жінок зустрічається рідше ніж у чоловіків, лікарі пов’язують таку схильність до особливостей роботи нервової системи. Особливо яскраво видно різницю в дитячому віці, коли дівчатка швидше навчаються контролювати власні фізіологічні рефлекси. У дорослому віці, може провокуватися гінекологічними операціями або гормональними змінами, пов’язаними з клімаксом.

Енурез у чоловіків – більш поширена проблема ніж у жінок, з нею стикається до 10% хлопчиків у віці до 15 років. Нетримання сечі у чоловіків і жінок має схожий характер, за винятком проблем, пов’язаних з особливостями будови сечостатевої системи.

ЛІКУВАННЯ ЕНУРЕЗУ

Перед тим як лікувати енурез, лікар повинен провести комплексну діагностику організму з метою визначення точної причини розвитку патології. Лікування призначається тільки профільним лікарям, на основі даних первинного огляду, результатів аналізів, з урахуванням індивідуальних особливостей організму хворого.

Основою лікування є три основні методи: медикаментозний, безмедикаментозний і хірургічний. Застосування того чи іншого способу прямо залежить від типу і ступеня розвитку патології. У більшості випадків застосовуються змішані консервативні методи, що передбачають: фізіотерапію, тренування сечового міхура, вправи, спрямовані на зміцнення тазового дна, а також медикаментозна терапія: антидепресанти і спазмолітики.

Хірургічне втручання виконується тільки в крайніх випадках, коли консервативні методи не можуть забезпечити необхідного ефекту.

ЛІКУВАННЯ ЕНУРЕЗУ У ДІТЕЙ (ДИТЯЧИЙ ЕНУРЕЗ)

При відсутності супутніх захворювань, ключове значення в лікуванні мають ощадливі консервативні методи, спрямовані на п’ять основних напрямків: тренування сечового міхура, дотримання режиму неспання/сну, фізичні вправи, психологічну мотивацію дитини, а також дотримання дієти.

У деяких випадках, лікарі можу призначити комплекс фізіотерапевтичних процедур, в тому числі: електрофорез, голковколювання, вплив лазером. У дітей у віці 10 і більше років, високу ефективність мають психотерапевтичні бесіди з активною участю батьків.

ЛІКУВАННЯ ЕНУРЕЗУ У ДОРОСЛИХ

Нетримання сечі після 50/60 років є досить поширеною проблемою, яка приносить істотний дискомфорт для хворих людей. Терапія для дорослих людей відрізняється від лікування дітей.

Крім хірургічних методів, що застосовуються у виняткових випадках, високу ефективність має:

  • Зміна режиму дня і усунення стресових факторів;
  • Виключення з раціону кофеїну, алкогольних напоїв, а також продуктів, які мають сечогінну дію;
  • Призначаються фізіопроцедури: іглофлексотерапія, вплив імпульсним і змінним струмом, електрофорез, магнітотерапія;
  • Медикаментозне лікування: антибіотикотерапія, гормонотерапія, а також симптоматичне лікування із застосуванням транквілізаторів, нитрофуранов і антидепресантів.

Якщо ви або ваша дитина відчуває нетримання сечі – не соромтеся, зверніться за професійною медичною допомогою!