Больовий синдром

Больовий синдром – патологічний стан, що супроводжується появою гострих болючих відчуттів в різних ділянках тіла. Ці відчуття можуть бути спровоковані широким спектром чинників: від механічних ударів і термічного впливу, до ряду захворювань внутрішніх органів.

Біль виникає в результаті ураження одного або групи периферичних нервів, вона може мати різний характер і інтенсивність. Для визначення точної причини появи болю і подальшої ефективної терапії больового синдрому, необхідно пройти комплексну діагностику у профільного лікаря.

ПРИЧИНИ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ

Виражений больовий синдром виникає як наслідок механічних травм і захворювань. Також він може бути спровокований рядом інших факторів, в тому числі: хірургічним втручанням, ампутацією кінцівок, серцевим нападом, переохолодженням, переломами кісток, розтягуваннями зв’язок, патологіями шлунково-кишкового тракту, злоякісними новоутвореннями, сильним стресом, інтоксикаціями.

Існують явні і приховані причини вираженого і помірного больового синдрому. До явних причин відносять зовнішні фактори, які сприяли нанесенню механічних пошкоджень: падіння, удари. До прихованих можна віднести всі патології, які неможливо або складно виявити без якісного медичного обстеження.

ВИДИ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ

З огляду на високий рівень іннервації людського організму, є кілька видів больових синдромів, назви яких прямо залежать від типу виявленної болі.

  • Хронічний больовий синдром

Має високе поширення, супроводжується появою постійної або періодичної болі в різних ділянках тіла. В його основі лежить біль у ногах, що представляє собою неадекватну за тривалу відповідь організму на зовнішній або внутрішній подразник, в тому числі психоемоційні фактори.

  • Гострий больовий синдром

Є причиною звернення до лікаря в 90% випадків. Формується як швидка реакція організму на зовнішній або внутрішній подразник. Особливістю є непостійні симптоми, які проявляються разово.

ВИДИ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ПО ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Для зручності класифікації, всі больові синдроми поділяються за місцем прояви. До основних локалізацій відносять:


  • М’язовий больовий синдром (Міофасціральний)

Больовий синдром м’язів, супроводжується різкою появою гострого болю. Як правило, не має яскраво вираженої локалізації через наявність м’язової тканини практично на всіх ділянках тіла людини.

  • Вертеброгенний больовий синдром

Є больовим синдромом хребта, що характеризується появою болючих відчуттів в області хребта або спини. Як правило, викликаний механічним обмеженням нервових корінців спинного мозку. Також він називається больовим синдромом при остеохондрозі, зачіпає поперековий і грудний відділи, а також нижні кінцівки;

  • Больовий синдром шлунково-кишкового тракту (Абдомінальний)

Супроводжує широкий спектр патологій шлунково-кишкового тракту, здатний викликати різний характер і інтенсивність больових відчуттів. Однією з найпоширеніших проблем є синдром роздратованого кишечника з больовим синдромом, що викликає хронічний дискомфорт у хворого.

ЛІКУВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ

В абсолютній більшості випадків лікування проводиться консервативними методами, які засновані на виконанні трьох основних етапів:

  • Купірування больового синдрому – зняття гострого або хронічного болю в ділянці ураження;
  • Усувається основна причина, яка спровокувала розвиток реакції організму, наприклад, шийний больовий синдром або больовий синдром поперекового відділу;
  • Відновлення функції ураженої ділянки – можуть використовуватися медикаментозні, хірургічні та фізіотерапевтичні методи лікування.

Необхідно враховувати, що для кожного окремо взятого типу синдрому, використовуються спеціальні терапевтичні методи, що враховують індивідуальні особливості організму пацієнта.

ДІАГНОСТИКА БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ

З огляду на складність визначення точної локалізації через блукаючі болі, в процесі діагностики повинні використовуватися як традиційні, так і високоточні апаратні методи, в тому числі: ехокардіографія, біопсія міокарда, ЕКГ, комп’ютерна томограма і УЗД черевної порожнини. У деяких випадках, у жінок проводиться тест на вагітність.

Важливе місце у визначенні точного діагнозу відіграє диференціальна діагностика. Для цих цілей може використовуватися рентгенологічне обстеження, пальпація, а також комплексне обстеження вузькопрофільними фахівцями: гінекологами, урологами, травматологами. Для оперативного зняття больового синдрому застосовуються препарати: анестетики і анальгетики.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛІКАРЯ ПРИ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ

Поява болю завжди свідчить про вплив зовнішнього подразника або внутрішньої патології, яка може бути викликана найрізноманітнішими факторами. Тому при її виявленні, не потрібно чекати поки вона пройде сама по собі – найчастіше це лише погіршує ситуацію, особливо у випадках, коли не було виконано своєчасне лікування хронічного больового синдрому, спровокованого важкими захворюваннями.

Для профілактики рекомендується: вести фізично активний спосіб життя, дотримуватися правильниго раціону харчування, уникати надмірних фізичних навантажень, проходити систематичні медичні огляди.